*
Родясь, начинаясь в чём-то – ищи Истинных Знаний…
социализм бытовухи догонит тебя сам, и ласково-навязчивым удовольствием припрёт тебя в угол…
*
Продолжая Путь свой, выбирай Правильный… и правИльный…
*
Дойдя до ручки, открой и выйди - в место, где заблудился, -
дабы осознать и продолжить…
*
С Богом не торгуйся: я – Тебе, а Ты – мне…
Кончилось Время ложных богов и законов торговли (20.12.12)…
*
Не приказывай Богу: Дай…дай…дай…
Лишь в просьбах о помощи в трудах своих
Возможно то – о ЧЁМ мечтал…
*
Ты отвечаешь по Справедливости за поступки и мысли свои…
Предъяви ЧТО задумал, начал и сотворил…
И отвечай за содеянное ЛИЧНО… Здесь и Сейчас…
в Новом Времени (по Закону Прямого Действия)…
*
Не отнимай у себя своего Времени у Бога… не читай Ему человечьих молитв,
но молча МОЛИСЬ… до слёз, до соплей, до потери сознания…
слушай Ответ и зри в корень…
*
Не насилуй Истину философией – принимай её , в Любви, такой как есть…
*
Войдя в «безвыходную» ситуацию – сразу же и выходи,
пока не забылось то, через что ты вошёл…
*
Наблюдай за собой… и если вдруг…
Вместе с кожей срывай маску Морды с Лица своего…
Лев Неф,
Севастополь, Россия
Лев Тимофеевич Нефёдочкин
О себе... и, через смысловую нагрузку, в свою меру - о каждом...
Вживую - я «бабник» и ёрник…
Смеюсь иногда в ситуациях спорных.
И чистого Слова - слуга и поборник,
Когда над душой издевается ёрник,
Лишая защиты её и опоры…
Продолжение здесь:
http://www.stihi.ru/2013/03/23/7954
*****************************************
* Неф - В архитектуре - часть Храма (Цельного)
Живу и работаю в Севастополе (49-26-13; +7(978)7023299 e-mail автора:levnef@yandex.ru сайт автора:http://www.stihi.ru/avtor/levnef (копировать в поиск)
Прочитано 2598 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
